Почуття любові, це не те, що варто спрощувати

Мене завжди бісило питання про стиль моїх пісень. Що відповідь на це дає? Ти ж просто слухаєш і сприймаєш, формуєш у своїй свідомості розлоге враження, котре таким примітивним засобом як слова не передається. Більшість речей не можна описати словами. Слова це лиш тонка шкірка, а є ж ще глибина в кожному образі. Саме визначення стилю тієї чи іншої групи – применшує її значення, це наче вже було безліч подібного, а от іще одна цеглинка така ж як інші, в такому ж стилі. Так само в любові: ненавиджу розкладання періоду на етапи. Підганянням під дебільні терміни типу квітково-букетний період, одруження. Вони нагадують мені алгоритм робота: що наче пройшовши визначені, послідовні кроки, можна отримати щоразу однаковий результат. Тоді це буде нудно, і не вартуватиме намагань, не матиме цінності. Любов – як музика, має розвиватись, доповнюватись розкривати середину людини. Це пелюстки квітки, яка щоразу різна хоч і описується одними словами, і красу якої можна відчути лиш коли наближуєшся впритул, торкаєшся, вдихаєш її аромат. Не можна до любові ставитись як в кінченому радянському союзі – по утилітарному. Почуття це загадка, незбагненність. Коли все ясно і розкладено по категоріях, це вже не любов – це робота.

Затримати надовше

Я помітив, що фейсбук, інстаґрам, ютюб, спеціально ставлять червоні позначки з кількістю непереглянутих відео, повідомлень, сповіщень. З метою того, щоб ми на них клікали, і таким чином зависали дивлячись бодай одне додаткове

Творчість – у природі людини

Люди за своїм дизайном не можуть обходитись без власних винаходів. З цього випливає що Бог створив нас якраз зі здатністю до винаходів і творчості. Люди мусили створити собі одяг, щоб захиститись від навколишнього середовища. Збудувати будинки з тією ж метою. Тепер, перебуваючи в армії, я розумію наскільки важливу функцію виконують міста і будинки. Природа, насправді, несприятлива до нас. Хоч все життя говорили мені – вийди подихай свіжим повітрям, але як побути на тому свіжому повітрі годин 24 без можливості прилягти на диван, сісти на стілець, помити руки, похарчуватися – довго не протягнув би.